Стаття Йоанни Савич у журналі “Психологія на практиці

Стаття Джоанни Савич у журналі “Психологія на практиці” під назвою “Як практика усвідомленості підтримує якість присутності в реляційній функції гештальт-терапії” – це чудовий ресурс, який ми щиро рекомендуємо вам. Ася Савич – не тільки тренер і супервізор Лодзької гештальт-школи, а й прекрасна душа і дивовижна особистість. Нижче наведено уривок зі статті та посилання на повну версію контенту.

“Я не знаю, як почати”. – це моя перша думка, одна з багатьох, які я реєструю відтоді, як взявся за написання цього тексту. Як писати про те, що я знаю, виконую і використовую у своєму житті вже багато років. Як описати те, що стало частиною мене, мого життєвого і кар’єрного шляху. Потім з’являються думки з розряду вимог: як зробити “цікаве” висловлювання для інших. Цікаве, надихаюче, цінне. У тілі я відчуваю, як наростає напруга, серце б’ється чіткіше, а в емоціях з’являється тривога і наростаюче небажання, з відтінком азарту. Я йду за хвилюванням, роблю вибір, тягнуся до комп’ютера і починаю писати.

У двох словах, я описав гештальт, формування фігури. Слово “гештальт” (з німецької) означає саме “фігура”, “малюнок”. Гештальт-терапія була розроблена на початку 1950-х років. Її засновниками є вищезгадані Фредерік Перлз, Ральф Хефферлайн та Пол Гудман. Це багатошарова модальність, основні припущення якої ґрунтуються на феноменології, теорії поля та теорії Я. Сьогодні я розповім про теорію Я і про те, як майндфулнес, або практика усвідомленості, переплітається з цією теорією.

Самість у гештальт-терапії не є жорсткою, постійною структурою (як в інших модальностях). Ось чому описати і зрозуміти самість так складно. Адже як можна описати щось настільки нематеріальне і плинне? Самість проявляється в контакті тіла з навколишнім середовищем. Воно проявляється через:

1. функції особистості – функція нашої ідентичності, те, що переходить сюди від функцій Ід та Его, стає відповіддю на питання: хто я зараз?

2 Функції Ід – це все, що складає атмосферу і клімат в даний момент, відчуття ситуації, потенційність і можливість; невизначеність, безформність; це спектр різних відчуттів і вражень в тілі, які ще не можуть бути названі; різноманітність думок, концепцій, уявлень; відчуття плавання, ніби в тумані. Відчуття передбачають появу емоцій, а вони, зі зростанням збудження, переростають у почуття. Почуття – це вже чітка комунікація з тут і тепер нашої конкретної потреби”.

3. функції Его – так з’являється фігура, яка запрошує нас до дії. У функції Его ми визнаємо потребу, ідентифікуємо її, надаємо їй значення, а потім вирішуємо, чи будемо ми її задовольняти і як саме. Ми приймаємо або відкидаємо, хочемо – не хочемо. Ми робимо вибір, відбувається мобілізація, пік збудження, відчуття активності, креативності та контакту.

Посилання на повну версію статті.